Художні моделі епічного топосу Петербурга в повісті "Музыкант" Т. Шевченка

Abstract

У статті проаналізовано особливості відтворення топосу Петербурга на прикладі повісті "Музыкант" Т. Шевченка. Визначено дефініцію поняття "топос міста", розглянуто наративні особливості творення прозового топосу Петербурга. З’ясовано специфіку зображення епічного топосу міста крізь модуси міського тексту. Виокремлено та інтерпретовано локуси лікарні, саду, Великого театру, кімнати, інституту, трактиру, Казанського собору, що утворюють геопоетичну матрицю топосу міста крізь чуттєві інтенції героя-музиканта. Досліджено художні моделі топосу Петербурга як міста втрати життєвих перспектив та як прогресивно- го осередку розвитку творчої особистості.