Асоціативно-образна природа українських фразеологізмів із компонентами cніг і дощ

Abstract

Статтю присвячено аналізові українських фразеологізмів із компонента- ми сніг і дощ у семантичному, ономасіологічному та лінгвокультурному аспектах. З’ясовано, що в семантичному плані ці звороти вживаються для характеристики психоемоційних відчуттів і морально-етичних рис лю- дини, її фізичного вигляду, для образного позначення станів раптовості, часових, кількісних вимірів, найважливіших понять для опису картини світу. В ономасіологічному аспекті концептуальним засобом оцінно-образної репрезентації одних явищ крізь призму інших є асоціативний механізм, ціннісне осмислення цих видів опадів та лінгвокультурні конотації. Бага- та асоціативно-образна природа компонентів сніг і дощ уможливлює різні механізми фразеотворення: метафоризацію, метонімізацію, порівняння, парадокс. Ці звороти здатні відображати специфіку національного світо- сприйняття, об’єктивувати зв’язок між мовою, культурою і свідомістю.