Метафоричні моделі вербалізації емоції страху в романі «Горянин» Мирослава Дочинця

Abstract

У статті здійснено системний аналіз метафоричних моделей вербалізації емоції страху в романі «Горянин. Води Господніх русел» Мирослава Дочинця. Методом суцільної вибірки виокремлено понад 50 контекстів, що містять метафоричну репрезентацію страху. Виявлено та описано п'ять основних метафоричних моделей: фізіологічну (холод/оціпеніння), предметно-речо винну, просторову (тиск/тягар), зооморфну та персоніфікаційну. Вста новлено, що найбільш продуктивною є фізіологічна модель, яка відображає універсальні соматичні реакції на страх. З'ясовано специфіку авторської метафоризації, що виявляється у синтезі народної образності та оригі нальних авторських метафор. Визначено етнокультурну маркованість метафоричних засобів через використання діалектної лексики та образів гуцульської культури. Охарактеризовано функціональне наванта-ження метафоричної вербалізації страху в художньому дискурсі письменника.