ЗДАТНІСТЬ НАУКОВО МИСЛИТИ ЯК МАРКЕР ГОТОВНОСТІ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ МИСТЕЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Abstract

У статті актуалізовано питання важливості та необхідності формування здатності мислити науково у магістрантів, що здобувають мистецькі спеціаль- ності. Реалізація стандартів вищої освіти зі спеціальностей 024 Хореографія, 025 Музичне мистецтво та професійного стандарту за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти» передбачає, окрім іншого, оволодіння майбутніми фахівцями дослідницькими уміннями, здатністю до проведення дослі- джень та здійснення інновацій в мистецькій освіті, музичній педагогіці, виконав- стві. Такі вимоги передбачають активне залучення здобувачів освіти до науково- дослідної діяльності та набуття ними необхідних теоретичних знань, що відбувається у процесі опанування такого освітнього компоненту, як «Мето- дологія та організація наукових досліджень», а також у процесі науково-дослід- ницької практики. В статті розкривається місце означених дисциплін у структурі підготовки здобувачів освіти, акцентується на їх спрямованості на формування широкого світогляду, розвитку наукового мислення. Оволодіння методологією наукових досліджень сприяє засвоєнню ефективних методів аналізу культурно-мистець- ких феноменів, художньо-творчих процесів і тенденцій у музичному чи хореогра- фічному мистецтві. Розкривається роль науково-дослідницької культури та підкреслюється необхід- ність її формування у майбутніх музикантів-педагогів, викладачів хореографії та вчителів мистецтва. З позицій набуття готовності до інноваційної мистецько-педагогічної діяльності обґрунтовується і роль та місце науково-дослідницької практики, яка дозволяє безпосередньо зануритися в наукову діяльність, актуалізуючи всі отримані знан- ня та набуті вміння. Авторами виокремлено здатність фахівця мислити науково, як найбільш суттєву і ключову у продукуванні нових ідей, у здійсненні мистецько-педагогічних інновацій. Припускається, що набуття здатності мислити науково певною мірою передбачає опанування методами наукових досліджень, які є інструмен- тами, що дозволяють здійснювати продуктивну дослідницьку діяльність, зокрема, такими як: спостереження, порівняння, аналіз, абстрагування, моделю- вання, синтез, індукція, дедукція, формалізація тощо. Зроблено висновок, що розвинена здатність фахівця мислити науково може розглядатися як показник його готовності до здійснення інноваційної мистецько-педагогічної діяльності.