Усвідомлення життєвих подій як прояв рефлексивності особистості

Abstract

Рефлексивність особистості визначається у психології як здатність людини до рефлексії, що становить процес самопізнання й самосвідомості. Рефлексія полягає в усвідомленні самого себе, своїх дій, поведінки, мовлення, досвіду, почуттів, станів тощо [1, 469]. Значущість впливу рефлексії та рефлексивності особистості на розвиток і функціонування особистості важко переоцінити, оскільки знання й розуміння людиною самої себе дозволяють не лише мати контакт з собою і бути конгруентною (К.Роджерс), а й орієнтуватися в системі соціальних відносин, здійснювати складні види діяльності, ставити непрості цілі та досягати їх і т.ін. Рефлексія і здатність до неї пов’язані з розвитком загального та соціального інтелекту, сприяють формуванню когнітивно складної особистості (Дж.Келлі), а також сприяють інтеграції всього життєвого досвіду й розвитку цілісності особистості.