Експресивний потенціал ідіолекту Володимира Винниченка: лексичні та фразеологічні складники

Abstract

У монографії визначено та схарактеризовано лексичні і фразеологічні складники мови прозових, драматичних творів та щоденникових записів В. Винниченка, що репрезентують концептосферу письменника, світобачення, мовомислення й експресивний потенціал художнього ідіолекту автора. У роботі окреслено теоретичні засади вивчення ідіолекту В. Винниченка в сучасній лінгвістичній парадигмі; обґрунтовано лінгвістичну сутність понять «ідіостиль», «індивідуальний стиль», «ідіолект», уточнено їхній статус відповідно до сучасних лінгвостилістичних концепцій; визначено методологічні засади дослідження ідіолекту письменника; виокремлено константи і домінанти ідіостилю й ідіолекту В. Винниченка; схарактеризовано концептосферу ідіолекту В. Винниченка крізь призму виокремлених констант і домінант, що відбивають особистісні фрагменти його мовної картини світу; досліджено склад лексичних, фразеологічних одиниць та стилістичних ресурсів, що забезпечують механізми функціонально-семантичного структурування концептосфери ідіолекту письменника; виявлено та проаналізовано домінантні експресивні маркери ідіолекту В. Винниченка як ключові складники його мовомислення, репрезентанти самобутніх рис системи образних засобів автора. Для мовознавців, викладачів, аспірантів і студентів вищої школи, а також усіх, хто цікавиться проблемами семантики та функціонування лексичних і фразеологічних складників ідіолекту окремого письменника, експресивного потенціалу системи образних засобів автора.