МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ ЧИТАННЯ ЛІТЕРАТУРИ МОВОЮ ОРИГІНАЛУ

Abstract

Вектор сучасної політики та стратегії України спрямований на подальший розвиток національної системи освіти шляхом її адаптації до умов соціально орієнтованої економіки, трансформації та інтеграції до європейської та світової спільноти. Визначені сфери розвитку вищої освіти пов'язані з приєднанням України до країн, що беруть участь у Болонському процесі. Глобалізація та інтеграція нашої країни у світовий, економічний, технічний, культурний та науковий простір супроводжується створенням спільних підприємств та підприємств, обміном науково-технічним досвідом. Ця тенденція нашої країни до європейської та світової інтеграції не може бути реалізована, якщо іноземним мовам (і англійській мові як домінуючій у світі міжнародної комунікації) не надається великого значення. Досягнення цієї мети – поширення оволодіння іноземними мовами серед усіх верств суспільства шляхом якісного навчання, що, у свою чергу, залежить не тільки від фонових знань, але і більш поглибленого вивчення та знання автентичної літератури мови, яка вивчається, оскільки це дозволить студентам краще опанувати іноземну мову з огляду на кліше, сталі вирази, виразні засоби та стилістичні прийоми, властиві саме їй. Лінгвістична іншомовна компетенція, що розвивається на основі вивчення та аналізу оригінальних творів, зокрема Агати Крісти, майстра детективного роману, допомагає фахівцям глибше зрозуміти нюанси та особливості мислення англійців, відповідність реакції стосовно того чи іншого висловлювання або дії героїв твору. Цьому допомагають автоматизовані репродуктивні лексичні навички (автома тизоване вживання лексичних одиниць у будь-якому різновиді мовлення: виклик із довготривалої пам’яті; відтворення у зовнішньому мовленні; миттєве сполучення з іншими словами; вибір відповідного стилю мовлення) або рецептивні лексичні навички (автоматизоване сприймання та розуміння лексичних одиниць в усному та письмовому вигляді: упізнавання та диференціація усної і письмової форм лексичних одиниць; співвіднесення з відповідним об’єктом чи явищем; обґрунтована здогадка про значення лексичних одиниць).