Любовні трикутники у прозі Івана Франка

Abstract

Статтю присвячено дослідженню любовного трикутника як одного з клю чових конфліктів, що визначає динаміку розвитку любовних сюжетів у прозі Івана Франка. З метою глибшого розуміння письменникової ерософії (як сукупности поглядів на природу любови), а відтак і любовних тріад, у дослі дженні принагідно акцентовано на його особистому любовному досвіді, зокрема на практиці паралельного листування з кількома адресатками на доволі інтимні теми, а також на міркуваннях про вірність та любов у лис тах до Ольги Рошкевич, першого великого кохання у житті Франка. У статті також запропоновано визначення поняття «любовний трикут ник» та висвітлено причини популярности цього феномену в літератур них текстах. На прикладі аналізу Франкових творів окреслено дві типові моделі тристоронніх стосунків («чоловік – жінка – чоловік» та «жінка – чоловік – жінка»), проаналізовано особливості їхнього розвитку та визна чено домінантну схему в прозі письменника. Виокремлено та охарактери зовано причини виникнення любовних трикутників: фізіологічні (сексуальна дисгармонія), психологічні (несумісність характерів і темпераментів, емо ційне вигоряння у шлюбі, бажання помсти), соціальні (майнова нерівність, шлюб із примусу). Визначено найпоширеніші наслідки розв’язок любовних тріад – самогубство, вбивство, божевілля, небажана вагітність, фізичне насильство, роль утриманки. Наведено приклади успішного виходу героїв із тристоронніх стосунків без трагічних наслідків завдяки збереженню внутрішньої рівноваги. У висновках підкреслено, що письменник не ідеалі зує любовні почуття, а швидше трактує їх як фатальну силу, що здебіль шого веде персонажа до страждань, розчарувань та трагедії. Тому в про зових текстах Івана Франка любовний трикутник найчастіше стає випро буванням для кожного з учасників, у межах якого розкривається внутрішній потенціал персонажа, його духовна та фізична стійкість, здатність до самопожертви.