УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ІНОЗЕМНА В БУКОВИНСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ: З ДОСВІДУ РОБОТИ

Abstract

У статті розглядаються особливості адаптаційних процесів студентів-іноземців до іншомовного середовища на прикладі досвіду викладання та спостерігання за цим явищем у Буковинському державному медичному універси-теті. Коротко розглянуто міждисциплінарний інструментарій, яким послуго-вується викладач української мови як іноземної. Виокремлено три найчисельніші групи студентів-іноземних громадян, які абсолютно по-різному пристосову-ються до мовних реалій у чужій країні – представників арабських країн, індусів та африканців. Це дало можливість говорити про три моделі своєрідного мовного менеджменту, яким послуговується викладач української мови як іноземної. У розвідці ми спробували показати, що предмет українська мова як іноземна, як жоден інший академічний курс, потребує комплексного підходу й залучення цілої низки допоміжних й суміжних наук та методик. А викладач української мови як іноземної волею-неволею виконує роль менеджера з культури й репрезентації картини світу та ментальності українців. Ця наукова та методична проблема лише набуває своїх обрисів, оскільки теорія ще й досі, після стількох років незалежності, не дійшла до свого реального практичного втілення, тому що необхідно спершу вирішити проблеми української для українців, щоб мати сили й адекватну базу вирішувати проблеми української для іноземців. Також у статті піднято питання мовної політики в Україні та проблеми соціальної і мовної адаптації студентів, які на заняттях з української мови вивчають літературну українську, а на вулиці чують російський суржик.