ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Abstract

У статті визначено й обґрунтовано дидактичні засади вивчення навчальної дисципліни "Історія педагогіки" в сучасних закладах вищої освіти. Виокремлено специфічні принципи навчання історії педагогіки, до яких віднесено принципи об’єктивності, історизму, урахування соціальних чинників, системності, діалек- тичного бачення історико-педагогічного процесу, що корелюються з принци- пами наукового пізнання. З’ясовано, що прикметною ознакою сучасних лекцій з історії педагогіки є діало- гізм, що полягає в обговоренні під час лекції найбільш складних, суперечливих питань із теми. Це дозволяє викладачеві з’ясувати рівень обізнаності студен- тів, а також гіпотетично спрогнозувати недостатньо опрацьований ними теоретичний матеріал з відповідної теми чи розділу. За такої умови лекція сприяє підвищенню рівня самостійності студентів, що виявляється в умінні їх працювати з кількома джерелами інформації, активно працювати під час обговорення, робити власні висновки й узагальнення. Акцентовано, що в процесі підготовки до семінарського заняття студенти заздалегідь ознайомлюються з планом його проведення, акцентуючи увагу на контрольних питаннях. Вони самостійно опрацьовують рекомендовану літературу. На цьому етапі важливо зорієнтувати їх, які види читання (первинне, вторинне) й способи фіксування інформації (конспект, тези, виписки, анотація тощо) доцільно застосовувати. Важливим етапом підготовки студентів є синтезування знань, здобутих під час опанування інших навчальних дисциплін – філософії, історії України, психо- логії, педагогіки та історії педагогіки. Особливу роль приділено організації самостійної роботи. Обґрунтовано, що ефективною технологією організації самостійної роботи в процесі опанування історії педагогіки є технологія портфоліо, яка останнім часом набула поши- рення в сучасних закладах вищої педагогічної освіти.