Педагогічний потенціал вокального мистецтва у патріотичному вихованні молодших учнів у КНР

Abstract

У статті проаналізовано досвід національно-патріотичного виховання у КНР. Наведено сучасний стан проблеми патріотичного виховання засобами вокального мистецтва в КНР на основі аналізу праць китайських педагогів, які досліджують особливості педагогічного потенціалу вокального виконання у вирішенні завдання патріотичного виховання сучасної молоді, зокрема молодших школярів в загальноосвітніх закладах. Доповнюються розробки вітчизняних вчених про роль вокального мистецтва у вихованні учнів нового тисячоліття патріотами. Визначено, що китайські і українські вчені сьогодні досліджують різні аспекти патріотичного виховання молодших школярів, але проблема потребує подальших розробок в цьому напрямі. У статті акцентовано, що нинішнє патріотичне виховання в китайських загальноосвітніх школах засноване на традиційній моделі очного навчання. Цифрова трансформація загальної освіти відкриває більше можливостей для учнів та вчителів, але також створює певні проблеми у патріотичному вихованні. Підкреслюється, що значну роль у вихованні патріотів засобами вокального мистецтва грає керівник хору, який зобовʼязаний не тільки професійно поєднувати різні методичні прийоми у навчанні дітей вокалу, а й захоплювати кожну дитину музикою так, щоб вона викликала в ньому емоції та спонукала роздумувати. Це можливе лише в тому випадку, якщо у дітей сформована потреба у спілкуванні з вокальною музикою. Для цього необхідно створювати та підтримувати особливу живу та радісну атмосферу під час занять, щоб кожна дитина відчула радість від власних досягнень та відчула свою значну роль у загальному успіху колективу, який виконує дуже важливу місію у спільній справі патріотичного згуртування нації силою мистецтва. Визначено, що включення творів видатних діячів минулого до плану музичних занять не тільки допоможе збагатити знання учнів про історію становлення співочої культури країни, а й викликатиме прагнення дбайливо зберігати та розвивати традиції, що у результаті служить справі виховання високого почуття любові до батьківщини, поваги до її минулого, відповідальності за її сьогодення та майбутнє.