Розвиток англомовної лексичної компетентності засобами навчальних інструментів на основі штучного інтелекту

Abstract

Дослідження присвячене розвитку лексичної компетентності за допомогою навчальних інструментів на основі штучного інтелекту (ШІ). Головною метою є визначення ефективності програм на основі ШІ як інструментів для формування та розвитку лексичних навичок у учнів середньої школи. Це дослідження базується на припущенні, що завдяки інтеграції персоналізованих, інтерактивних та контекстно-орієнтованих навчальних інструментів на основі ШІ вчителі можуть сприяти більш ефективному засвоєнню та активному використанню лексичних одиниць як в усній, так і в письмовій комунікації. Дослідження розглядає теоретичні основи вивчення лексики за допомогою ШІ, роботу вчених у контексті цього методу, а також його переваги та обмеження. У теоретичній частині роботи проаналізовано основні підходи до формування лексичної компетентності, зокрема лексичний підхід, теорію обробки мовного вводу, гіпотезу помічання та положення соціокультурної теорії навчання. Значну увагу приділено аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених, які досліджують можливості застосування штучного інтелекту в навчанні іноземних мов. Розглянуто переваги та обмеження використання ШІ в освітньому процесі, зокрема питання адаптивності, якості зворотного зв’язку, автономності учнів і ролі вчителя в умовах цифрового навчального середовища. Емпірична частина дослідження включає педагогічний експеримент, проведений в 11 класі загальноосвітньої школи. У межах експерименту група учнів працювала з навчальними інструментами на основі штучного інтелекту, серед яких інтелектуальні флеш-картки з елементами адаптивного повторення, чат-боти для діалогічної практики та адаптивні лексичні платформи. Основний акцент було зроблено на засвоєнні нових слів, словосполучень, колокацій, а також на формуванні навичок контекстуально доцільного використання лексики. Дослідження було реалізовано з використанням як кількісних, так і якісних методів дослідження. Зокрема, використовувалися попередні та підсумкові тести для визначення рівня лексичної компетентності, педагогічні спостереження за навчальною діяльністю учнів, а також анкетування з метою з’ясування їхнього ставлення до використання AI-інструментів у навчанні. Результати дослідження засвідчили покращення рівня лексичної компетентності учнів експериментальної групи, зокрема зростання точності, різноманітності та впевненості у використанні лексичних одиниць. Отримані дані підтверджують ефективність використання навчальних інструментів на основі штучного інтелекту для вивчення лексики та формування позитивної мотивації до навчання. Дослідження підкреслює значний потенціал AI-технологій у створенні сучасного, інтерактивного й мотивуючого навчального середовища. Результати роботи можуть бути корисними для вчителів іноземних мов, методистів, а також дослідників у галузі педагогіки, освітніх технологій і прикладної лінгвістики.