Вербалізація категорії простору в художньому мовленні Михайла Коцюбинського

Abstract

Магістерська робота присвячена дослідженню парадигми просторової лексики в художньому мовленні М. Коцюбинського в лексико-семантичному та функційно-стилістичному аспектах. Проаналізовано лексико-семантичні групи номінацій на позначення образів земного, водного та небесного простору, актуалізованих у мовній картині світу письменника. Схарактеризовано засоби й механізми образотворення, їх стилістичне навантаження. З’ясовано роль контекстуального оточення та сенсорних асоціацій у розвитку конотативних відтінків значення іменників, прикметників, дієслів і прислівників із семантикою простору. Під впливом імпресіоністичних тенденцій динаміка асоціативних образів, пов’язаних із зоровими, слуховими, дотиковими відчуттями, дає можливість вербалізувати фрагменти земного, водного й небесного простору, передати тонкі душевні порухи й психоемоційні реакції, втілити авторський задум.