Різнорівневий повтор як стилістичний маркер поетики Анатолія Мойсієнка

Abstract

Статтю присвячено маркерам ідіопоетики Анатолія Мойсієнка, зокрема різнорівневому повтору.Здійснено огляд публікацій, присвячених есте­тич­но валентній мовотворчості письменника. Як мету дослідження окреслено пошук мовомисленнєвих механізмів використання домінантних стилістич­них засобів, одним із яких є повтор. На основі компонентного, дистрибу­тивного, контекстологічного та контекстуально-інтерпретаційного ана­­­­­­лізу, а також семасіологійної процедури польового моделювання роз­глянуто звуковий, лексичний і синтаксичний повтори, визначено їхні за­соби та рольові вияви. Вивчено механізми взаємодії різнорівневих пов­торів і доведено, що вони створюють синергію зображальності та вира­жальності. З’ясовано, що повтори сприяють логіко-семантичній і ритміко-інтонаційній єдності поезій. Охоплюючи текстові фрагменти чи цілісні тексти, вони реалізують перцептивну й експресивну та посилю­ють сенсорно-естетичну функцію. Розгортаючи фоносемантичне та сло­вес­но-художнє орнаментування поезій, повтори підтримують філігранність художньої форми віршів і засвідчують ігрову стратегію автора. Акцен­тують парадигматичні та синтагматичні відношення всередині віршів, характеризують семіотичну систему текстоутворень і стають засо­ба­ми інтертекстуальності. Лексико-семантичні та семантико-син­таксичні особливості повторів відображають своєрідність мовомис­леннєвої кар­тини світу письменника, систему його цінностей. Пояснено зв’язок пов­то­рів із творчою особистістю автора, знаного дослідника перцеп­тивної сис­те­ми художніх творів Тараса Шевченка та майстра шахопоезій. Виявлено, що в текстах Анатолія Мойсієнка повтор служить реалізації субкатегорій інтенсивності, емотивності, образності й оцінності.