Роль братів Дмитра та Левка Ревуцьких в утворенні та діяльності Музичного товариства імені Леонтовича (лютий 1921– лютий 1928)

Abstract

Майже 100-річчя чекала Україна на повернення історичної правди щодо реалій її життя у часи проголошення вперше її незалежної державності. Та доба виявилася тісно пов’язаною з політикою жорстокого більшовист- ського «червоного» терору, що приніс багато жертв, з-поміж яких і вбивство 23 січня 1921 р. композитора Миколи Леонтовича. Коли звістка про цю трагічну подію долетіла до Києва, то 1-го лютого 1921 р. значна група діячів культури, професори і студентство зібралися в Київському музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка, щоб утворити Комі- тет пам’яті М. Леонтовича, який пізніше мав другу назву Всеукраїнськмй комітет пам’яти Миколи Леонтовича, а останню третю – Музичне товариство імени Леонтовича. Це мистецьке об’єднання пропрацювало 7 років (лютий 1921 – лютий 1928) у струмені Українського відродження ХХ століття і стало яскравим втіленням прогресивного поступу україн- ської культури в загальносвітовий простір. Активну участь на різних етапах історії Музичного товариства ім. Леон- товича брали видатні діячі національної культури, брати Дмитро та Левко Ревуцькі. Зокрема, Дмитро Миколайович був одним із 50 засновників Комітету / Товариства; вів роботу з поширення українського вокального репертуару та народних пісень і дум, займався видавничою справою. Він почав розробляти новий на той час напрямок – поетичний переклад вокальних творів європейської та російської музики: пісні, романси, оперні лібретто. Це була справа великої ваги, бо українська культура декла- рувалась як частка світової культури.