Генеалогія та соціальна генеза дворянського роду Панченків (середина XVII – XIX століття)

Abstract

Стаття присвячена розгляду кількох аспектів соціальної історії мало- російського дворянства ХІХ століття. На основі архівних документів, які вперше вводяться у науковий обіг, автор, на прикладі дворянського роду Панченків з міста Ніжина, простежує складний процес нобілітації нащад- ків козацько-старшинської родини у загальноімперське дворянство. Порів- нюючи ці процеси на Лівобережжі та на землях Правобережної України, автор виявляє спільні риси та регіональні відмінності. Вивчивши та про- аналізувавши генеалогічні, геральдичні, сфрагістичні джерела, дослідник звертає увагу на труднощі, які виникали у нащадків козацьких родин у до- веденні свого «шляхетного походження». На прикладі родини Панченків можна констатувати, що цей процес затягнувся майже на два десяти- ліття, а якщо брати до уваги скільки років прослужив представник родини Іван Іванович Панченко, щоб отримати «стартові можливості» для початку процесу доведення свого благородства, то слід говорити про ціле життя. Нащадок славетного козацького роду, батько, дід, прадід якого служили у Війську Запорізькому, ходили у походи з Богданом Хмельницьким, Іваном Самойловичем змушений всіма, навіть іноді не зовсім законними шляхами, доводити своє походження. Прагнення опини- тися у складі благородного дворянства та перебрати на себе та свою родину станові пільги, притаманні дворянству, штовхають пошукачів іноді до відвертого обману. Аналіз архівних документів дозволяє не лише простежити життєвий та кар’єрний шлях «простої людини з малоросій- ської провінції», а й визначити та оцінити її світоглядні та ціннісні орієн- тації, поглянути через кілька століть на сімейно-інтимний та побутовий бік життя.