КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛЯЛЬКОТЕРАПІЇ У ФОРМУВАННІ МОВЛЕННЄВОЇ ВЗАЄМОДІЇ У ДІТЕЙ З РАС

Abstract

Враховуючи особливості комунікативної та соціальної взаємодії дітей з РАС існує постійна потреба в дослідженні та впровадженні ігрових методик, серед яких значний потенціал має лялькотерапія. Тому метою статті є теоретичне обґрунтування корекційно-розвиткового потенціалу лялькотерапії, визначення її психолого-педагогічних механізмів і можливостей практичного застосування в умовах інклюзивної освіти. У статті розглянуто особливості використання лялькотерапії як ефективного методу корекційно-розвиткової роботи з дітьми, що мають розлади аутистич ного спектра. Доведено, що гра з ляльками стимулює використання у дітей цієї категорії активізацію «мови внутрішнього стану» (Internal State Language), тобто слів, що стосуються емоцій, бажань і думок інших, що є критично важливим для розвитку соціальних навичок та емоційного інтелекту. Акцентовано увагу на психолого-педагогічних механізмах впливу лялькової гри на розвиток мовлення, зокрема через посередництво емоцій, моторики та наслідувальної поведінки. Підкреслено, що використання ляльок у спільних ігрових ситуаціях дозволяє активізувати спостережливість, стимулювати бажання наслідувати, реагувати на звернення, брати участь у діалозі. Висвітлено потенціал лялькотерапії у формуванні мовленнєвої взаємодії, розвит ку емоційно-комунікативних умінь та подоланні труднощів соціальної адаптації. Обґрунтовано психологічний ефект лялькотерапії як стимулятора розвитку вербальних і невербальних компонентів спілкування, природне включення дитини в соціум. Практична значущість полягають в тому, дослідження мають важливе практич не значення для фахівців (логопедів, психологів, педагогів інклюзивних ресурсних центрів), а також для батьків, оскільки лялькотерапія є відносно недорогим і доступним методом, який можна застосовувати в різних умовах, включаючи сім’ю та освітні заклади. Теоретичне значення роботи визначається представленим аналізом корекцій но-розвиткового потенціалу лялькотерапії, в роботі з дітьми з РАС у формуванні навичок мовленнєвої взаємодії. Практична значущість дослідження полягає в тому, що проведений аналіз може бути використаний в роботі психологів, педагогів соціально-реабілітаційних установ, а також батьками у формуванні соціально-комунікативних навичок дітей з РАС.