Метод кейсів як інструмент формування програмних результатів навчання в історичній освіті

Abstract

У статті обґрунтовано дидактичний потенціал методу кейсів як засобу формування програмних результатів навчання в історичній освіті. Визначено сутність, принципи й особливості історичного кейсу та його місце серед проблемно-орієнтованих методів навчання. Запропоновано авторську модель застосування кейс-методу, що охоплює історичний контекст, проблемну ситуацію, джерельний комплекс, систему запитань, аналіз альтернатив, аргументацію, рефлексію та оцінювання. Розроблено алгоритм проєктування історичних кейсів на основі зворотного планування, предметно-орієнто­вану класифікацію кейсів, матрицю відповідності компонентів історичного кейсу програмним результатам навчання та критерії оцінювання досягнення програмних результатів навчання. Обґрунтовано можливості використання кейсів історичної особи та кейсів історика для розвитку історичного мислення, критичного аналізу джерел, історичної емпатії, аргументаційних умінь і здатності ухвалювати обґрунто­вані рішення.