Микола Лисенко і Стрийщина: вектори контактів

Abstract

Стаття присвячена висвітленню впливу Миколи Лисенка на музичне й суспільно-культурне життя Стрия і Стрийщини. Виявлено, що контакти митця з регіоном охоплюють персоналістичний, культурно-мистецький і громадський вектори. Персоналістичний пов’язаний із постатями його сучасників Остапа Нижанківського та Філарета Колесси. Вони розпочали знайомство з Лисенком шляхом листування, а на ювілеї 35-річчя творчості митця спілкувалися з ним особисто. Ці листи стали "заочною школою" підвищення фахового рівня як композиторів і як фольклористів. На основі кореспонденції з Лисенком Ф. Колесса написав кілька статей етнологіч-ного напрямку. Він також уперше серед галицьких музикознавців зробив науковий огляд творчості Лисенка за 35 років діяльності. Культурно-мистецький вектор розкривається в заснуванні філії Музично-го інституту імені М. Лисенка, в аспектах діяльності Марти Кравців, видавництві журналу "Українська музика" в Стрию, у постановках стрий-ського театру. Громадський – у встановленні погруддя композитора на фронтоні Народного дому поруч із іншими видатними українцями. З композиціями Лисенка духовно й національно зростали стрийські гімназисти, хористи й солісти "Стрийського Бояну", викладачі й учні філії Музичного інституту імені М. Лисенка. Його твори лунали з театральної сцени та концертного залу Народного дому. Немало музикантів, які народилися пізніше або тимчасово проживали в Стрию, так само зазна-вали Лисенкового впливу. Дехто з них, як М. Кравців-Барабаш, перенесли його настанови за океан. Перспективи проблематики полягають у подальшому вивченні впливів М. Лисенка на митців із Стрийщини, в тому числі тих, які стали українцями зарубіжжя.