Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Главная

Упрощенный режим

Описание

Базы данных

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результаты поиска

Вид поиска

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>K=соціальне схвалення<.>

Общее количество найденных документов : 3
Показаны документы с 1 по 3

316.316.42
Д 18

Данильченко, Тетяна Вікторівна.
Психологія суб'єктивного соціального благополуччя [Рукопис] : автореф. дис. ... докт. психол. наук: 19.00.05 / Т. В. Данильченко ; наук. конс. В. О. Васютинський ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - Київ, 2018. - 34 с. - Бібліогр.: с. 28-31 (36 назв). -

УДК

316.316.42

Рубрики: Соціальна психологія
фывфывфыв:
суб'єктивне соціальне благополучччя -- балансно-гетерархічна концепція -- соціальна зв'язність -- соціальна помітність -- соціальне схвалення -- емоційне сприйняття
Аннотация: Дисертаційне дослідження присвячене виявленню психологічних особливостей розвитку СКК вчителів З ЗСО, теоретичному обґр унтуванню , розробці та експериментальній перевірці її розвивальної програми в умовах післядипломної освіти. На матеріалі теоретичного аналізу сформульовано поняття розвитку соціально - комунікативної компетентності вчителя, як еволюційного процесу поступального набуття якісних змін у розвитку психічних властивостей, які забезпечують його особистості здатність досягати партнерських відносин з усіма суб’єктами освітнього процесу, враховуючи потреби, цінності й цілі всіх учасників взаємодії в рамках с успільно прийнятної коректно - етичної поведінки та успішної взаємо комунікації . Розроблено структурно - змістову модель розвитку соціально - комунікативної компетентності, виокремлено та обґрунтовано його критерії й показники. Створено, експериментально перевіре но та стандартизовано авторську методику «Самооцінка соціально - комунікативної компетентності особистості» . Розроблено розвивальну програму «Соціально - комунікативна компетентність вчителя», експериментально доведено її ефективність. Встановлено психологічні особливості розвитку СКК вчителів ЗЗСО, які полягають у доведені того, що : а) розвиток субкомпетентностей зумовлений специфікою професійної діяльності особистості вчителя та залежить від профілю його навчальної дисципліни й освітнього ступеня навчання, він значуще не залежить від віку педагога й профілю його освітнього закладу; б) властивістю ґенези субкомпетентностей є їх спроможність зазнавати значущих змін під психодіаг ностичним впливом; в) динаміка розвитку соціальних субкомпетентностей випереджає динаміку удосконалення комунікативних субкомпетентностей респондентів ; г) генезис СКК вчителя відбувається інтенсивніше, якщо він має високий рівень актуального розвитку субк омпетентності «Відносини з самим собою».

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Васютинський, Вадим Олександрович \наук. конс.\; Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (Київ)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

15(08)
А 43

Комплієнко, І. О.
Психологічні особливості дезадаптованих взаємостосунків дітей старшого шкільного віку з батьками [Текст] / І. О. Комплієнко // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Фенікс, 2020. - Т. 12 : Психологія творчості, Вип. 27. - С. 143-155. - Бібліогр.: с. 153-155 (15 назв)

УДК

929.153:178'56-609

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія творчості
фывфывфыв:
дезадаптивні сімейні взаємостосунки -- дезадаптивні реакції -- конфлікт -- внутрісімейна відчуженість -- дитяча залежність -- соціальне схвалення -- підтримка
Аннотация: В статті зазначено, що дезадаптивні сімейні взаємостосунки батьків і дітей старшого шкільного віку характеризуються, як правило, гостротою конфліктів, що виникають, блокуванням їх конструктивного розв'язання, загостренням внутрісімейної відчуженості тощо. Наголошено, що непорозуміння у взаємостосунках батьків і дітей, їхніх оцінках один одного, пріоритетах, стилях життя тощо, нерідко призводять до конфліктів, які травмують тих, кого ми любимо, викликаючи серйозні психічні розлади. Серед причин конфліктів з батьками, на думку старшокласників, найбільш важливими є: різниця набутого особистісно значущого досвіду дітей і дорослих, перш за все - в період дорослішання (у батьків та у дітей багато в чому відрізняється, в тому числі, з огляду на сучасні реалії); відсутність чітких, послідовних етапів переходу від дитячої залежності до дорослої незалежності; відсутність певних правил побудови сімейних взаємостосунків, які значно послаблюють батьківську владу в період переходу дітей від дитинства до юності; психологічні та соціальні відмінності між батьками і дітьми; перевантаження і напруга як результат соціальних і культурних змін, що впливають, в свою чергу, на сімейні взаємостосунки. Доведено, що більшість конфліктів виникають, таким чином, у результаті напруженості, потреби старшокласників у самостійності, а такоже не усвідомленням дітей своєї відповідальності. Значення самостійності нерідко перебільшується молоддю з причин, пов'язаних з особливостями періоду дорослішання (поява нових можливостей, які хочеть випробувати за будь-яких умов. При цьому почуття відповідальності у батьків значно посилюється в зв'язку з зайвими побоюваннями або як свого роду захист власних незадоволених запитів та настановлень. Зазначено, що дезадаптивні реакції старшокласників можуть бути універсальними або спрямованими проти сім'ї, протестними тощо. Нерідко у старшокласників відбувається переоцінка сімейних цінностей в результаті зміни загальних умов життя, коли індивідуальних розвиток особистості дитини не знаходить соціального схвалення та підтримки.

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)

Найти похожие

159.923.2-056.257(043.5)
Р 37

Ремесник, Наталя Юріївна.
Особливості психологічної корекції самоприйняття людей з надмірною вагою [Рукопис] : дис. ... д-ра ф-фії / Н. Ю. Ремесник ; наук. кер. Л. З. Сердюк ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2023. - 239[2] с. : табл. - Бібліогр.: С. 206-220 (174 назв). -

УДК

159.923.2-056.257(043.5)

Рубрики: Загальна психологія
фывфывфыв:
самоприйняття -- особистість -- сором'язливість -- ресурси особистості -- психологічні чинники -- актуальні здібності -- адаптація -- життєстійкість -- психологічне благополуччя -- самореалізація -- соціальна активність -- соціальне схвалення -- травматичний дитячий досвід -- стосунки з іншими людьми -- тренінг
Аннотация: У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове розв’язання проблеми самоприйняття людей з надмірною вагою як багатофакторного емоційно-оцінкового компонента системи ставлень особистості. Розв’язання цієї проблеми полягає у визначенні холі стичної природи феномена самоприйняття особистості, з’ясуванні впливу недостатньо розвинених його складових на харчову поведінку та визначення на цій основі можливостей корекції самоприйняття і терапії надмірної ваги. Розвиток позитивного самоприйняття розглядалось в контексті взаємозв’язку з психологічним благополуччям та особистісною автономією як психологічного механізму безпосереднього впливу на ставлення людини до власного життя, що є критерієм почуття власної цінності та чинником самореалізації особистості. Основна мета дослідження полягає у виявленні особливостей самоприйняття людей з надмірною вагою та розробці комплексної програми корекції зайвої ваги на основі розвитку внутрішніх ресурсів особистості та перевірці її ефективності. Досягненню цієї мети сприяло вирішення завдань дослідження, у межах яких проаналізовано стан теоретико-методологічної розробленості проблеми розуміння змісту та структури феномена самоприйняття особистості, його взаємозв’язку з образом тіла та надмірною вагою; обґрунтувано методологічні засади та методичне забезпечення дослідження особистісних чинників формування порушень харчової поведінки; емпірично визначено психологічні особливості людей з надмірною вагою та розвитку позитивного самоприйняття як чинника корекції порушень харчової поведінки; розроблено комплексну програму корекції зайвої ваги на основі розвитку позитивного самоприйняття особистості та здійснено перевірку її ефективності. Наукові дослідження і здобутки висвітлено в трьох розділах дисертації. У першому розділі – «Теоретичні основи дослідження феномена самоприйняття особистості у контексті розладів харчової поведінки та зайвої ваги» – здійснено теоретичне узагальнення досліджень феномена самоприйняття особистості на засадах гуманістичного, психодинамічного та позитивного підходу; визначено поняття самоприйняття як складне динамічне утворення особистості, виділено його структурні компоненти; проаналізовано умови розвитку позитивного прийняття себе; досліджено позитивний вплив самоприйняття на саморозвиток особистості; розглянуто феномен самоприйняття особистості з точки зору розвинутості її первинних і вторинних актуальних здібностей (за Пезешкіаном) та їх взаємозв’язку; проаналізовано особливості емоційної сфери у людей із зайвою вагою. На основі здійсненого теоретично-методичного аналізу представлено теоретичну модель позитивного самоприйняття особистості, як багатофакторного емоційно-оцінкового компонента системи ставлень особистості, що включає такі складові: самооцінку, самоповагу, довіру до себе, позитивний образ власного тіла, низьку внутрішню конфліктність, усвідомлення власних потреб і цінностей та розуміння внутрішніх процесів (власних емоцій, мотивів і переконань). Встановлено, що позитивне самоприйняття пов’язане з психологічним благополуччям та особистісною автономією, і як психологічний механізм безпосередньо впливає на ставлення людини до власного життя, що є критерієм почуття власної цінності та чинником самореалізації особистості. У другому розділі – «Емпіричне дослідження психологічних особливостей самоприйняття у людей з надмірною вагою» – висвітлено методичні засади емпіричного дослідження психологічних особливостей самоприйняття осіб із зайвою вагою та аналіз його результатів. Висвітлено концептуальні підходи до вивчення чинників самоприйняття осіб із зайвою вагою, етапи, процес емпіричного дослідження та описано вибірку досліджуваних. Обґрунтовано вибір діагностичного інструментарію відповідно до завдань дослідження, для визначення сформованості складових позитивного самоприйняття особистості та діагностики порушень харчової поведінки. За результатами емпіричного дослідження виявлено особливості зв’язку між недостатнім прийняття себе та нездоровими харчовими звичками; виявлено особливості емоційної сфери у людей із зайвою вагою. Встановлено, що недоліки самоприйняття негативно впливають на сприйняття образу власного тіла; соціальні стандарти привабливості мають значний вплив на самоприйняття особистості, очікуване ставлення інших та задоволеність власним життям. Позитивне самоприйняття має позитивний вплив на сприйняття образу тіла, підвищує відчуття психологічного благополуччя та є чинником саморозвитку особистості. Визначено чинники позитивного самоприйняття особистості: аутосимпатія, яка підтримує самоприйняття; здатність підтримувати добрі, емоційно теплі стосунки з іншими людьми; активна діяльнісна позиція. Виявлено, що досліджувані із зайвою вагою мають низку відмінних характеристик у порівнянні з людьми з нормальною вагою. Для них характерний знижений рівень самоприйняття; нижчий контроль діяльності; схильність до бездіяльності; розмитість і нечіткість цілей; невдоволеність собою; схильність до самокритики; відчуття відчуженості від інших людей; замкненість у стосунках з іншими. Визначено предиктори що мають найбільший вплив на розвиток розладів харчової поведінки (за шкалами екстернальної і емоціогенної харчової поведінки): бажання достягати високих особистісних результатів та схильність до перфекціонізму; функціональні, холодні стосунки між батьками чи сварки між ними і, як наслідок, невміння проявляти до себе любов і ніжність; суттєвою особливістю екстернальної харчової поведінки є надмірна зацікавленість зовнішніми стимулами, незважаючи на сигнали голоду чи ситості; поєднання низки факторів: слабке вміння контролювати себе, активний чи пасивний образ життя, вплив генетичних факторів чи поєднання єкстернальної та емоціогенної поведінки. Доведено, що найвпливовішими чинниками зниження самоприйняття є: дефіцит в емоційній сфері та в сфері контактів, тобто невміння розуміти, контейнувати та справлятися з власними емоціями; дистанціювання чи невміння вирішувати проблемні ситуації у близьких стосунках; проблемні, холодні чи функціональні взаємини в батьківський сім’ї; не вміння або не бажання зайняти у проблемній ситуації проактивну позицію. У третьому розділі – «Методологічні засади розвитку позитивного самоприйняття особистості засобами позитивної психотерапії» – представлено теоретичну модель комплексної програми розвитку позитивного самоприйняття особистості. На основі аналізу результатів теоретичного та емпіричного дослідження обґрунтовано, розроблено та апробовано комплексну програму розвитку позитивного самоприйняття особистості як чинника корекції розладів харчової поведінки, засновану на методології гуманістичного та психодинамічного підходів і спрямована на розвиток позитивного самоприйняття, на основі розвитку внутрішніх ресурсів особистості. Програма поєднувала теоретичну частину, спрямовану на психоосвіту, обговорення положень, що відображають сутність основних чинників позитивного самоприйняття, та практичну частину, складовими якої практичні завдання, використання яких спрямоване на реалізацію основних задач програми. Програма поєднує методи самодопомоги, основи психоедукації, дихальні практики та практики з майндфуллнес, вправи для розвитку актуальних здібностей особистості. Запропонована програма сприяла розвитку в її учасників здатності регулювати власні емоції, знижувати емоційне напруження, що, в свою чергу, сприяло покращенню саморозуміня та мало позитивний вплив на самоприйняття, довіру до себе та самоповагу. Опанування навичок самодопомоги забезпечуватиме підтримуючий ефект психотерапії в довгостроковій перспективі. Ефективність програми покращення харчової поведінки за рахунок підвищення самоприйняття особистості доведена, що підтверджується проведеним формуючим експериментом. Досягнута мета програми – покращення сприйняття власного тіла та оптимізація харчової поведінки. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше здійснено системний розгляд феномена самоприйняття особистості як чинника розладів харчової поведінки; розкрито психологічні особливості та закономірності взаємозв’язку само прийняття з образом тіла та надмірною вагою; розроблено теоретичну модель самоприйняття особистості як холістичного феномена; розкрито роль внутрішніх ресурсів, інтеграція яких сприяє розвитку позитивного самоприйняття особистості; доповнено наукові уявлення про психологічні ресурси збереження і зміцнення позитивного самоставлення особистості; доведено, що позитивне самоприйняття особистості досягається шляхом актуалізації її внутрішніх ресурсів особистості, що сприяють резистентності до впливу факторів стресу, задоволеністю собою та психологічному благополуччю; дістало подальшого розвитку обґрунтування шляхів і засобів підвищення позитивного самоприйняття особистості. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що визначені структура та психологічні особливості розвитку позитивного самоприйняття як чинника корекції розладів харчової поведінки особистості; запропонований методичний інструментарій комплексного дослідження особистісних чинників формування порушень харчової поведінки; здійснено операціоналізацію взаємозв’язку розладів харчової поведінки з внутрішніми ресурсами особистості, що дає можливість застосовувати отримані результати дослідження в корекційних програмах покращення якості життя, задоволеності життям, сприяння самореалізації, психологічному благополуччю тощо. Положення дисертації можуть бути використані при розробці навчальних курсів з психологічного консультування, основ психотерапії, соціально-психологічного тренінгу, що сприятиме підвищенню якості професійної підготовки фахівців соціологічних професій. Отримані результати дослідження можуть бути застосовані в практиці різних психологічних служб для розробки програм подолання проблем суб’єктивного відчуття зниження цінності життя.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Сердюк, Людмила Захарівна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

Статистика за 31.05.2024
Число запросов	46625
Число посетителей	1455
Число заказов	0