Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Главная

Упрощенный режим

Описание

Базы данных

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результаты поиска

Вид поиска

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Поисковый запрос: <.>A=Черкаська, Євгенія Феліксівна@<.>

Общее количество найденных документов : 1

159.942.23
Ч-48

Черкаська, Євгенія Феліксівна.
Психологічні особливості емоційної стійкості вчителів з різним досвідом роботи [Рукопис] : дис. ... д-ра ф-фії / Є. Ф. Черкаська ; наук. кер. В. Л. Зливков ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2023. - 319 с. : табл. - Бібліогр.: С. 184-194 (129 назв). -

УДК

159.942.23

Рубрики: Педагогічна психологія
фывфывфыв:
емоційна стійкість -- життєстійкість -- педагогічна діяльність -- особистість -- ефективність професійної діяльності -- емоційне вигорання -- професійні кризи -- саморегуляція -- стресостійкість -- тренінг
Аннотация: У дисертації здійснено, теоретично обґрунтовано й експериментально вивчено психологічні особливості емоційної стійкості вчителів з різним досвідом роботи. Дослідження проводилося упродовж 2018 – 2021 років та передбачало теоретичний, констатувальний, формувальний та узагальнюючий етапи. На теоретичному етапі встановленно, що емоційна стійкість особистості – це інтегративна властивість, що включає в свою структуру емоційні, вольові, інтелектуальні мотиваційні компоненти психічної діяльності, а також здатність пригнічувати емоційні реакції, задля продовження робочої активності, яка в такому стані має тенденцію до зниження. Деякі автори розглядають емоційну стійкість як «стійкість емоцій», а не функціональну стійкість людини до емоціогенних умов. На основі аналізу наукової літератури виділено чотири основні підходи до вивчення емоційної стійкості: емоційна стійкість, як здатність долати стан емоційного збудження; емоційна стійкість, як похідна від типу сили нервової системи, процесів збудження і гальмування; емоційна стійкість, як стійкі емоційний стан і емоційна реакція; емоційна стійкість, як інтегративна властивість особистості. Зокрема, ми дотримуємось поглядів О.А. Сиротіної, яка визначає емоційну стійкість як здатність особистості успішно вирішувати складні та відповідальні завдання в напруженій емоційній ситуації. Він наголошує на взаємозв'язку емоційної стійкості із силою і рухливістю нервової системи. Також, встановлено, що вченими виявлено емоціогенні фактори, які призводять до емоційної напруженості. У діяльності педагога до них відносяться: порушення міжособистісних взаємин, завантаженість робочого дня, стомлюваність, зіткнення з важкими ситуаціями, випадки підвищеного рівня відповідальності, очікування невдачі, погане самопочуття, тощо. На констатувальному етапі, відповідно до мети та завдань дослідження, складено діагностичний комплекс вивчення проблеми емоційної стійкості вчителів, в залежності від досвіду їх роботи. Для опрацювання результатів виділено три групи вчителів: І група – з досвідом роботи до п’яти років, ІІ група – від п’яти до десяти років, ІІІ група – понад 10 років досвіду роботи в навчальному закладі. У результаті діагностики респондентів за методиками та їх шкалами встановлено, що І група вчителів, з досвідом роботи до п’яти років, є більш емпатійною й обізнаною у власній та чужій емоційних сферах, що говорить про рівень підготовки молодих вчителів та сучасні можливості отримання інформації. Також, І група вчителів більш задоволена умовами праці, оскільки орієнтована на отримання досвіду роботи, більш зацікавлена у реалізації власних ідей і не має великих очікувань, які б відповідали їхній професійній діяльності. Водночас, ця група не має відповідного досвіду, знань і умінь, який би впливав на ефективність побудови взаємодії у професійному колективі та іншими учасниками освітнього процесу, вирішення складних ситуацій та швидке включення в робочий процес. Зокрема, ІІ група вчителів, з досвідом роботи від п’яти до десяти років, є більш обізнаною, і, вчителі цієї групи, навчилася правильно використовувати власний досвід у професійній діяльності. Респонденти швидше диференціюють власні емоційні стани та керують ними. Професійний досвід роботи дає більше впевненості та можливості застосовувати вже набуті знання у поєднанні з новими, чого вимагає якісний освітній процес, без надлишкової емоційної витрати. Вони краще вибудовують комунікацію та швидше вирішують питання з дітьми. Володіють вищим самоконтролем та адекватно оцінюють свої можливості, побажання та очікування від учбового процесу. Проте, емоційне вигорання, хоч ще і не сформоване у цій групі, але перебуває вже на етапі формування, що свідчить про недостатньо розроблені шляхи та методи подолання складних ситуацій. Відповідно, ІІІ група вчителів, з досвідом роботи більше десяти років, показала найгірші показники за результатами діагностики. Тобто поєднання емоційного вигорання з особистісними якостями, що є результатом вікових особливостей та послаблення можливостей реалізації у професійній сфері. Враховуючі часті зміни в освітньому процесі, які вимагають не тільки модифікації освітньої складової, а й емоційної, вчителі цієї групи вже найменш налаштовані на нові вимоги. Вони найменш обізнані та враховують власні та чужі емоційні стани, не вміють ними керувати та піддаються сильному емоційному впливу зі сторони, що є досить сильним, враховуючи кількість щоденних стресогенних ситуацій відповідних даній професії. Вони вже не зацікавлені у побудові гарних взаємостосунків із керівництвом, мають більші очікування від умов праці, та вважають, що їхнього досвіду роботи буде цілком достатньо, який, у свою чергу, і допомагає їм триматися на рівні з іншими вчителями. В ході проведення дослідження розроблено тренінгову програму, для покращення рівня емоційної стійкості вчителів. Психологічний тренінг конструктивно впливає на розвиток особистості за трьома напрямками: когнітивний (отримання нової інформації); емоційний (інтерпретація отриманої інформації через особистісне значення); конативний (зміна, розширення поведінкових реакцій за рахунок усвідомлення неефективності звичних способів поведінки). Програму побудовано на наступних принципах: врахування індивідуальних особливостей особистості; діяльнісний принцип, що визначає тактику проведення роботи через активізацію діяльності кожного учасника; принцип врахування емоційної забарвленості матеріалу; принцип комплексності методів виражається у інтегрованих прийомах, що сприяють підвищенню стресостійкості, саморегуляції, зниження емоційної напруги. На формувальному етапі встановлено, що найбільше змін відбулося з вчителями І групи (з досвідом роботи до п’яти років). Найменший вплив зафіксовано у ІІІ групи вчителів (з досвідом роботи більше десяти років). Визначено рівень ефективності розробленої програми психологічного тренінгу, ґрунтуючись на аналізі та порівнянні рівнів показників за допомогою математичного методу обробки даних. Так, після проведення тренінгової роботи, у вчителів врівноважилися процеси збудження і гальмування, покращилось значення рухливості процесів нервової системи, що, згідно отриманих нами результатів, може відігравати певну захисну функцію для емоційної стійкості. Як наслідок: зменшилась інтенсивність емоцій та покращилися показники емоційного інтелекту. На підставі опрацьованих даних можна зробити висновок, що створена тренінгова програма, направлена на покращення емоційної стійкості вчителів дала позитивний результат. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше було досліджено емоційну стійкість вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, враховуючи їх досвід роботи, саме в сучасних умовах освітнього процесу. Розроблена програма дозволяє підвищувати емоційну стійкість вчителів у навчальних закладах. Одночасно зі зміною вимог до вчителів і викладанням за новими методиками, змінюється роль вчителя в системі освіти – з вчителя-інформаційного лідера на вчителя-консультанта та фасилітатора. Теоретичне значення полягає у поглибленні психологічних знань про емоційну стійкість вчителів загалом та в залежності від досвіду їх роботи; з’ясування чинників, які безпосередньо впливають на емоційну сферу вчителів та чинників, які згідно нових умов праці можуть більш глибоко впливати на емоційну стійкість вчителя. Практичне значення: окреслено чинники, які впливають на емоційну стійкість вчителів; модифіковано психодіагностичний інструментарій для вивчення емоційної стійкості вчителів; підготовлено методичні рекомендації та методи впливу для підвищення рівня емоційної стійкості вчителів. Результати дослідження можуть використовуватися у психокорекційній діяльності психологів, в освітніх закладах а також в закладах освіти при підготовці майбутніх педагогів.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Зливков, Валерій Лаврентійович \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

Статистика за 20.05.2024
Число запросов	30720
Число посетителей	668
Число заказов	0