ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗОВАНОСТІ ДІТЕЙ 5–6 РОКІВ ЗАСОБАМИ ПРЕДМЕТНО-ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Abstract

У статті розглядається проблема формування у дітей дошкільного віку (5– 6 років) основ організованості засобами предметно-практичної діяльності. Наголошується, що наразі питання виховання у дошкільників організованості є складовим найбільш загального завдання дошкільної освіти – розвитку особистості та виховання у дітей дошкільного віку особистісних якостей. У статті автор вказує на основні компоненти, критерії та показники розвиненості організованості дітей п’яти-шести років, згідно з якими було розроблено емпіричну методику. Разом з тим, зроблено акцент на загальних показниках організованості дітей 5–6 років, на які звертається увага у дослідженні: здатність обходитися своїми силами у ході виконання завдань, самостійно долати труднощі на шляху до мети, не звертатися без потреби за допомогою. У емпіричному дослідженні авторка зафіксувала, що значна частина дошкільників (38 %) характеризується середнім рівнем розвиненості організованості, який проявляється у їх предметно-практичній діяльності, 34 % дітей п’яти-шести років властивий низький рівень організованості. Найменше виявлено дошкільників п’яти-шести років з високим (10 %) і оптимальним (18 %) рівнями сформованості організованості у предметно-практичній діяльності. В цілому відмічено, що 72 % дітей старшої групи ЗДО характеризуються недостатньою мірою сформованості організованості у предметно-практичній діяльності. Авторка, вивчаючи виховні впливи педагогічних працівників ЗДО на формування організованості, дійшла висновку, що вихователі не зовсім чітко розуміють потенціал предметно-практичної діяльності для розвитку організованості старших дошкільників і тому використовують її досить обмежено в освітньому процесі. Також відмічено, що для педагогів властиве неповне й однобічне розуміння сутності організованості дітей 5–6 років, що перешкоджає їм організувати педагогічну взаємодію зі старшими дошкільниками, зорієнтовану на виховання і розвиток у них організованості у предметно-практичній діяльності, показниками якої є незалежність, ініціативність, наполегливість, очікування успіху, зібраність. При цьому зовсім незначна частина педагогів взаємодіють у цьому контексті з батьками вихованців старшої групи. Виховний вплив батьків на формування організованості у дітей 5–6 років не можна назвати системним. Переважна більшість дорослих не цікавиться вміннями дітей організовувати власну предметно-практичну діяльність. Проте 40 % батьків виявляють інтерес у вихованні організованості у своїх дітей, заохочуючи їх до самостійної предметно-практичної діяльності. Разом із тим, зовсім невелика кількість опитаних батьків дітей 5–6 років налаштована на співпрацю із вихователями у контексті освітнього процесу. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок щодо необхідності оптимізації процесу формування організованості дітей п’яти-шести років у предметно-практичній діяльності.