ЕМОЦІЙНА НЕСТІЙКІСТЬ ПОДРУЖЖЯ, РОЗЛУЧЕНОГО ВІЙНОЮ: ДЕТЕРМІНАНТИ, НАСЛІДКИ ДЛЯ СІМЕЙНИХ ВЗАЄМИН ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ШЛЯХИ ВІДНОВЛЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНТАКТУ

Abstract

У статті визначено і розкрито психологічні детермінанти емоційної нестійкості подружжя, розлученого війною, а також обґрунтовано особливості її впливу на якість подружньої взаємодії, емоційну регуляцію партнерів та процес відновлення сімейної єдності після тривалої вимушеної розлуки. Метою є визначення комплексу психологічних чинників, що зумовлюють емоційну нестійкість подружжя в умовах війни, опис її провідних проявів й наслідків для подружньої системи та обґрунтування ефективних психологічних підходів до відновлення емоційного контакту. Методологічну основу дослідження становлять теоретичний аналіз, порівняння, систематизація та інтерпретація сучасних наукових публікацій з психології травматичного досвіду, сімейної психології та психологічної допомоги; струк турно-функціональний підхід для узагальнення детермінант емоційної нестійкос ті; логіко-теоретичне моделювання для побудови інтегративної моделі психо логічного супроводу. Встановлено, що емоційна нестійкість подружжя формується під впливом індиві дуально-психологічних чинників (тривожність, гіперзбудження, виснаження, труд нощі емоційної регуляції), міжособистісних змін (порушення ролей, емоційна асинхронність, фрагментація комунікації, дефіцит підтримки) та соціально контекстуальних обставин (інформаційний тиск, невизначеність, обмеження ресурсів). Проаналізовано ключові наслідки: емоційне відчуження, зростання конф ліктності, зниження довіри, порушення інтимної близькості, труднощі адаптації після повернення військовослужбовця. Систематизовано сучасні психотерапев тичні підходи та описано інтегративну трьохетапну модель психологічної підтримки, що включає емоційну стабілізацію, відновлення комунікації та реконст рукцію емоційного контакту із застосуванням сімейної, емоційно-фокусованої і арт-терапії. У статті вперше здійснено системне поєднання різних груп детермінант емоційної нестійкості подружжя в умовах воєнної розлуки, окреслено механізми емоційної асинхронності та обґрунтовано цілісну інтегративну модель супроводу. Результати дослідження можуть бути використані практичними психологами, консультантами і фахівцями центрів соціально-психологічної допомоги для ста білізації емоційного стану партнерів, покращення подружньої комунікації, змен шення конфліктності та відновлення емоційної близькості у післявоєнний період.