Фольклорні архетипи та символи в новітній українській мілітарній пісні

Abstract

Трагічні події останнього десятиліття в Україні відбилися на різних зрізах існування суспільства, опосередковано відгукнулася на них і масова музич­на поп-культура, новітні напрями якої – поп, рок, джаз, реп – поєдна­лися з відчутною фольк-орієнтацією, загалом властивою українській культурі. Творцями й виконавцями новітніх пісень стали як окремі співаки, так і учасники численних гуртів, чиї композиції відтворюють перебіг війни, мають виразне патріотичне спрямування, здійснюють об’єднавчу, іденти­фікаційну, комунікативну, адаптивну та ін. функції. Нині спостерігаємо реактуалізацію, ревіталізацію традиційних пісень (козацьких, військових, стрілецьких, повстанських – УПА), створено чимало обробок, модифіка­цій – каверів, реміксів та ін. народних пісень уже з новим, воєнним смислом і відеорядом тощо. Відтак у цих композиціях виявляємо численні фольклор­ні топоси – мотиви, стереотипи й символи, характерні художні засоби й мовно-стилістичні конструкції тощо. Згущення традиційної образності в символічне звучання конденсує художній вислів, надає нової емоційності. Народнопісенні цитації, ремінісценції та парафрази дають можливість висловлення пережитих незгод. Чимало еталонних понять, які ми зустрі­чаємо у суспільному просторі, як-от червона калина, честь, слава, свята віра, правда, Бог, прапор, батьківщина, Україна, мають фольклорні коно­тації, міфологічні алюзії. Популярними є образи козацької волі й слави, України-неньки, фізичної смерті й духовного безсмертя, жертовності та стійкості. Народнопісенні тропи додають творам виразності, зворушли­вос­ті, інтимності. Народний гумор виконує адаптивну, психологічну функцію.