Специфіка вивчення філософського модусу в романі Г. Тарасюк (на матеріалі тексту «Сестра моєї самотності»)

Abstract

У статті доведено, що в романі Г. Тарасюк «Сестра моєї самотності» відтворена ідея подвійних стандартів, суперечливої сутності людини й навколишнього світу за допомогою використання бінарних опозицій, таких як: талант – кар’єризм; віра і гріх тощо, у цьому й полягає філософська антропологія авторки. Складником світоглядної позиції Г. Тарасюк є осмис лення в широкому сенсі сутності людини. На матеріалі роману прoаналізoванo рецепцію вивчення філософського роману в школі та погляди літературних критиків щодо визначення жанру твору, зокрема про належність його до роману-притчі, психологічно-істо ричного твору з елементами філософії та містики; щодо місця письменниці в літературному просторі кінця ХХ – початку ХХІ ст. Констатовано, що спостeрігається стрімкe зростання інтeрeсу до жіночої прози мисткині. Доведено, що роман Г. Тарасюк «Сестра моєї самотності» містить усі структурно-семантичні рівні, що в сукупності становлять зміст концепту «філософія національного буття». Акцентовано, що авторка зосереджує увагу на проблемах збереження морально-етичних концептів, які знецінюються в контексті сучасності, протиставляючи байдужості, бездуховності, моральній деградації пріори тети людяності, співпереживання. Аргументовано, що літераторка, поєд нуючи конкретику та символіку, розкриває політичні, екологічні реалії (катастрофа на ЧАЕС, розпад СРСР, Помаранчева революція тощо). Зроблено акцент на тому, що наскрізними для роману Г. Тарасюк стають такі проблеми, як національна гордість, незалежність, моральна свобода, совість; протистояння добра і зла, співвідношення миттєвого і вічного – у природі, суспільстві, світовому просторі. З’ясовано, що в романі Г. Тарасюк «Сестра моєї самотності» чітко просте жується індивідуально-авторська модель світу екзистенціального змісту, а тому домінантними є мотиви болю, самотності, що характеризується станом трагічності, розгубленості в бутті, результатом роздвоєності, внутрішньої суперечності людини.