Розвиток просторового мислення школярів на уроках української літератури

Abstract

Українська література як мистецтво слова й навчальна дисципліна має значний потенціал, необхідний для внутрішнього розвитку учнів середньої загальноосвітньої школи. Ідеться про формування різних типів мислення, зокрема просторового, яким володіє кожна людина й використовує в повсякденному житті, професійній діяльності. Художня картина світу, яку опановують школярі, наділена низкою просторових характеристик (часових і топографічних), які можуть стати основою (планом, схемою, напрямками опрацювання) в процесі аналізу літературного твору. У статті вибудувано навчальні алгоритми, які, з одного боку, сприяють осмисленню художнього матеріалу, а з іншого – активізують ті інтелектуальні процеси, які забезпечують розвиток просторових уявлень учнів на основі відповідних картин, створених митцями. За основу взято хронотопний аналіз як базовий вид діяльності, поєднаний з іншими шляхами опрацювання літературних джерел залежно від завдань, поставлених учителем та учнями авторами шкільних програм. У контексті його застосування запропоновано комплекс видів розумової діяльності, як-от: установлення просторових рамок зображеного, визначення елементів часопростору, їх опис, усвідомлення семантичного маркування, художньої ролі в системі образної структури тексту, концептуального спрямування написаного, жанро- та стилеутворення. Автор статті вважає, що для значної кількості літературних творів продуктивними є дослідження, оперті на просторові лінії, прокладені письменниками з метою формування художньої картини світу. Вектори творчого мислення митців слова, на його думку, існують або в межах завершеного одиничного часопростору (більшість літературних творів, у яких зображено окремий історичний чи біографічний період), або між різними просторовими утвореннями, які необхідні, щоб установити статичні або динамічні зв’язки між змальованими історичними епохами й у такий спосіб виявити закономірності розвитку українського народу чи й усього людства. Усе це можна простежити на матеріалі багатьох епічних та драматичних текстів, уключених до шкільної програми.