Специфіка запозичень-англізмів у сучасній українській мові

Abstract

У статті проаналізовано структурно-семантичні та функційні особли- вості новітніх запозичень-англізмів на прикладі використання цифрових технологій у фінансово-економічній сфері та 141 їх засвоєння в мові інтернет-ЗМІ. Зазначено, що завдяки глобалізаційним та інтеграційним процесам запозичення з англійської мови (її американського варіанта) стали основним способом виникнення неологізмів, а часто й інтернаціо- налізмів у різних мовах, і в українській зокрема, інтенсивне засвоєння яких відбувається в першу чергу завдяки інтернет-медіа, що характеризу- ються динамічністю й відкритістю до інновацій. Таким чином, терміни- англізми швидко адаптуються, детермінологізуються, вийшовши за межі терміносистеми, і функціонують у загальномовному вжитку. Підкреслено, що на сучасному етапі найпродуктивнішим способом поповнення словни- кового складу української мови є прямі запозичення, коли відбувається фонематичне копіювання іншомовного слова, фонетично-морфологічний варіант якого відразу проникає до мови-реципієнта, при цьому зберігаючи ознаки мови-продуцента. Відзначено, що в процесі семантичного засвоєн- ня іншомовного слова може відбуватися ускладнення його семантичної стру- ктури (деякі лексичні одиниці розширюють змістовий обсяг поняття) або, навпаки, спрощення (інші – звужують значення слова порівняно з мовою-продуцентом). З-поміж новітніх запозичень зафіксовано однослівні одиниці, композити та абревіатури. Деякі із неолексем утворили потужні словотвірні гнізда на українському ґрунті. Частиномовно серед запози- чень переважають іменники, оскільки вони входять до мови-реципієнта разом із реалією або поняттям, що називають, і відразу ж засвоюються. Лексико-семантичний аналіз запозичень-англізмів, зокрема тематичної групи назв цифрових грошей, продемонстрував тенденцію до універса- лізації та інтернаціоналізації словникового складу української мови.