Політико-культурний контекст «Ніжинської справи» 1767 року

Abstract

Розглянуто політико-культурне підґрунтя «Ніжинської справи». Ствер­джу­ється, що причиною конфлікту ніжинських та батуринських виборців з імперськими верхами стало діаметрально протилежне розуміння завдань формованої у ході виборчої кампанії 1767 р. т. зв. катерининської «законо­давчої комісії». Якщо старшини стояли за відновлення гетьманства – запо­ру­ки «автономізму», то імперська сторона мала на меті «порятунок імперії».

У ході конфлікту ніжинські і батуринські старшини виявили такі орієнтації активістської політичної культури як умотивованість «суспільним благом»; сприйняття себе суб’єктами політичного життя; орієнтація на гетьмана як гаранта внутрішньо- та зовнішньополітичної стабільності; зорієнтованість на суд як інструмент гарантування правосуддя, але ні в якому разі не каральний орган проти опозиції; неприйняття імперських репресій як засобу проведення політики. Водночас «Ніжинська справа» пока­зала, що більшість старшин перейшла на позиції підданської політич­ної культури. Її носії демонстрували готовність до повного підпорядку­вання імперській владі, за умови збереження за ними соціально-економічних прав московського дворянства.